|
作词 : Юрій Бондарчук |
|
作曲 : Юрій Бондарчук |
|
Звідки береться бажання життя огортати в слова — |
|
знов проживати минуле у віршах, |
|
знов повертатися в нього у піснях — |
|
і видавати думки незнайомим, адже не втримує їх голова, |
|
так, ніби ти не художник, а так — якийсь Гамлет Зіньківський. |
|
Всяку майбутню мандрівку прилаштувати в макет, |
|
адже на кількість відгуків й лайків |
|
впливає контент унікальний і годний. |
|
Поруч знаходяться двоє людей, які між собою не інтеректять, |
|
але вправляються в власній кмітливості та розмовляють один проти одного. |
|
Всі свої враження й досвід конвертувати в пости, |
|
перетворити музику й фільми |
|
у довжелезну яскраву обойму — |
|
стрічку із друзів та їхніх знайомих в своє життя впустити. |
|
Всі в інстаграмі щасливі однаково, але нещасний кожен по-своєму. |
|
Мене проймає тривога, що переходить у страх, |
|
який обернувся неспокоєм |
|
та переріс в перманентне енкзаєті. |
|
Час, лангольєрами з’їдений, розчиниться на очах, |
|
світ на друзки розсипеться, ніби львівська мозаїка. |