|
作词 : Юрій Бондарчук |
|
作曲 : Юрій Бондарчук |
|
Ніби нічні метелики, люди зажурено топчуться — |
|
в світлі зупинки чекають вони, коли приїде останній автобус. |
|
Всі поспішають додому, тому ніхто уже не завважує графік. |
|
Наче востаннє, водій тисне газ і до узбіч притискає весь трафік. |
|
В темряві скла відбивається все, що у салоні в цей час відбувається, |
|
гілки дерев б'ють у лице, і ти відображенню мляво всміхаєшся. |
|
Твоє життя, як автобус нічний — люди й машини проносяться поруч. |
|
Щоб не упасти і не травмуватись, треба триматися міцно за поручні. |
|
Я повертаюся додому і |
|
пустим приміщенням шепочу: «Це я». |
|
Така моя щоденна одісея, |
|
у ній для себе я знаходжу панацею, |
|
і в ній минають тихо мої дні. |
|
А поруч нас драконами дроти |
|
летять, норовлячи заплутати хвости, |
|
і їх уже ніяк не розігнути. |
|
Щоб радощі повернення збагнути, |
|
потрібно звідкись перед тим піти. |
|
Відбувся лише пневмонією, ледве уникнувши бійні, |
|
і вв'язуєшся в авантюру — їздити далекобійником. |
|
Історія ця не нова — в мандрівці проводити час свій роками; |
|
й, здавалося б, друзів повно, та хвилюються тільки дівчина й мама. |
|
Їм пишеш весь день повідомлення: «Як справи? Привіт, я скучаю! |
|
Помити б в дорозі десь голову, а так — усього вистачає». |
|
Думками весь час повертаєшся — поспати в теплі і смачно поїсти, |
|
провести удома лише одну ніч, а на ранок знову забратись в поїздку. |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
|
Лайк е роллін стоун |
