|
作词 : Юрій Бондарчук |
|
作曲 : Юрій Бондарчук |
|
Вітер здіймає хвилі, б'ються об воду весла, |
|
чайки кружляють над пляжем, людям навколо весело, |
|
я ліниво лежу під сонцем і читаю Марішу Пессл, |
|
мені липне до ніг пісок, мені неймовірно повéзло — |
|
літо в самому розпалі, розпочалася відпустка, |
|
шкіра, засмагла бронзою, вилискує, ніби луска. |
|
Голова моя зараз лусне — від басейну доноситься музика |
|
і галас зігрітих халявним бухлішком відпочивальників русских. |
|
В масці та ластах на дно опускаюсь подібно підлодці. |
|
Мене не турбує, що десь вирує життя на тім боці. |
|
Наробив купу фото коралів та риб, але не запостив їх досі: |
|
“Що нового, дівчата і хлопці хештег яктамсправиуофісі?” |
|
Дні поступово коротшають й літо от-от закінчиться. |
|
Перед тим, як осінні дощі, нас затягнуть в смуту вічну, |
|
я із друзями час проводжу на маленькій сільській річці — |
|
ледве навчився плавати хлопчак тринадцятирічний. |
|
Та раптово іду на дно, налякавшися, ніби щось знизу є, |
|
сціпенілий від страху тону, зробився увесь залізний, |
|
під водою лиш кволо руками тріпочу і мляво плечима знизую. |
|
Немов режисер якогось кіно на сюжет деталі нанизую: |
|
адже я ще зовсім малий, і не бачив ще багато, |
|
я не хочу вмирати, я тільки почав для себе життя пізнавати, |
|
мені б мати сім'ю, насадити рослин, зайнятися зведенням хати. |
|
Часом думаю, що я там досі тону і життя своє гарне вигадую. |
