Ніч не спить, І знову в моїх очах тільки кам’яне небо.
Ніч болить, Як я один зможу бути без тебе?
Не сумуй, Твої сльози мені наче в рани стікають.
Вилікуй, Моє стомлене серце навіки зникає.
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!

Ніч мине, І ранок залишить нас в холодній постелі,
Обійме, Крижаний дощ з палкої пустелі.
До весни залишається час, Все не так безнадійно,
Я бачу сни, Я залишаюсь там, я залишаюсь в них.
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!

Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!
Небо не я, небо не ти, доколи слова не стануть німі.
І прийде сон, вічний сон. Він поєднає нас, поєднає!