| [00:27.47] |
Йшла я собі та звичаї ламала, |
| [00:32.56] |
Холод та скрегіт звідусіль пізнала, |
| [00:37.35] |
Почула стільки, що й дихати не мала, |
| [00:41.93] |
Прихилюсь до тебе я, |
| [00:44.45] |
Може, краще стане, стане... |
| [00:55.94] |
Прихилившись до тебе, правду розказала, |
| [01:00.80] |
Як слухняною донькою була, але впала, |
| [01:05.47] |
Про зльоти та падіння, як я відчувала, |
| [01:10.17] |
Заманили в воду!. Обманули!. |
| [01:13.61] |
Забере тебе, якщо ти не в змозі, |
| [01:18.48] |
Забере тебе, йди по дорозі! |
| [01:23.15] |
Важко стане - той не треба кричати, |
| [01:27.91] |
Знаєш правду - той не треба мовчати! |
| [01:54.73] |
Я тобі хтіла щастя привернути, |
| [01:59.71] |
Та заховаєш ти все й сам в спокусі, |
| [02:04.47] |
Бачу вогняні хвости на небі, |
| [02:09.29] |
Здавалось, казка, |
| [02:10.50] |
Але ні - то люди заманили!. |
| [02:31.79] |
|