Ти бачиш людей 
 мільйониРозходишся з ними в шляхах.
 І погляд на тих незнайомих
 Це спроба змінити їх шлях.
 Щодня ти проходиш крізь сотні
 Розгублених часом облич
 Ти бачиш лиш те що назовні
 Не бійся, у очі вдивись
 Що я намалюю в уяві коли вперше бачу тебе?
 Хотілося б більше сказати тобі, незнайоме лице.
 Пройдеш, не помітиш мій погляд і так сто разів проминеш,
 Твій шлях, ти ідеш ти такий не один, ти шукаєш мене, мене.
 Шукаєш в людських ти безоднях,
 Вдивляєшся лиш в пустоту.
 Щоразу десь осторонь пройдеш
 Й не бачиш душі ти красу.
 Моє серце, сонце моє, ти є сила моя й воля
 Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все